Польська мова
Польська мова
Записано в Польська мова
Польська мова (польс. j?zyk polski) — слов’янська мова, належить до групи західних слов’янських мов.
Особливості
Польській мові характерний особливий порядок слів, при якому група підмета стоїть перед групою присудка, узгоджене означення у стійких зворотах міститься після означуваного слова, а в складеному присудку допоміжне дієслово by? ніколи не опускається.
Фонетика
1) наявність носових голосних ?; ? (d?b «дуб», s?d «суд», pi?? «п’ять», mi?so «м’ясо»);
2) постійний наголос на передостанньому складі;
3) заміна властивих українській та іншим слов’янським мовам м’яких або твердих приголосних t, d, r на ?, d?, rz («ж»): ciasto, dzie?, rzeka «річка»;
4) чергування е перед передньоязиковими твердими приголосними, залежно від походження, з а чи о: wierzy? «вірити» - wiara «віра», nie?? «нести» — nios? «несу»;
5) чергування сполучення -er- після м’яких перед передньоязиковими твердими приголосними з -аr-: twierdzi? «твердити» - twardy «твердий»;
6) чергування перед кінцевими дзвінкими приголосними ? («у») з о, ? з ?: b?b «біб» — bobu «бобу», b??d «помилка» — b??du «помилки».
Морфологія
1) вживання особових показників у 1-й і 2-й особах однини й множини минулого часу — рухомі закінчення -em (-m), -e? (-?), -?cie: mia?em «я мав», mia?e? «ти мав», але mia? «він мав»; spa?e? dobrze або dobrze? spa? «(ти) добре спав»;
2) закінчення -my в 1-й особі множини дієслів теперішнього часу: czytamy «читаємо», robimy «робимо»;
3) вживання дієслівної зв’язки by? «бути» у теперішньому часі;
4) утворення складеної форми майбутнього часу дієслів за допомогою зв’язки by? «бути» у сполученні не тільки з інфінітивом, але і з формами активних дієприкметників минулого часу на ?: b?d? pisa?, b?d? pisa?(a);
5) вживання особових закінчень дієслів при творені форм умовного способу:
czyta?(a)bym «я читав би (читала б)», czyta?(a)by? «ти читав би (читала б)», czyta?i(?y)by?my «ми читали б», czyta?i(?y)by?cie «ви читали б».
Історія
Літературна мова формується на базі великопольських, малопольських та мазовецьких говірок. За періодизацією літературна мова поділяється на такі етапи:
Давньопольска мова – до 1500 року;
Середньопольська мова – з XVI ст. по другу половину XVIII ст.
Новопольська мова – з другої половини XVIII ст.
Письмо на базі латини. Найдавніша письмова пам’ятка – Свентокшиські проповіді (середина XIV ст.).
Залиш відгук. Leave a reply. Hinterlasse einen Kommentar. Zostaw komentarz.